«Щасливий той, хто у чорні дні збереже чистоту серця»
Шарль де Костер

«Архів СБУ є ключовим джерелом історії»
Автор Любов БАГАЦЬКА   

У Києві представили три книжки видавництва «Смолоскип», підготовлені на основі розсекречених документів колишнього КДБ

У перший весняний день видавництво «Смолоскип» організувало в Київському міському будинку вчителя презентацію із серії «Історичні документи». Ведучою презентації і дискусії була Наталія Ксьондзик, відповідальний редактор видавництва «Смоло­скип», яка працювала над усіма презентованими книжками: «Українські дипломатичні представництва в Німеччині (1918—1922)», «Репресовані діячі УАПЦ: 1921—1939» (обидві з’явилися за сприяння Ади Кулик з Вашингтона) та «Ізидора, рідна сестра Лесі Українки: від сталінських таборів до еміграції».

Н.Ксьондзик зазначила, що презентовані книжки об’єднує і те, що останнім часом з’явилася нагода працювати в розсекречених архівах, тож історична проблема нині на часі. В обговоренні, окрім укладача всіх трьох книжок, доктор­а істо­ричних наук Василя Даниленка та співупо­рядниці видання «Репресова­ні діячі УАПЦ (1921—1939)», викладачки Київської православної богословської академії Ірини Преловської, брали участь професор НУ «Києво-Могилянська академія» Віра Агеєва, заступник директора Інституту літератури НАНУ Сергій Гальченко, представник Інституту археографії Ігор Гирич, директор видавництва «Смо­лоскип» Ростислав Семків, директор книгарні «Смоло­скип» Ольга Погинайко та інші.

Найперше Василь Даниленко подякував видавництву, в якому вийшли всі три книжки. Обговорення він почав з видання про Ізидору Косач-Борисову, рідну сестру Лесі Українки, — книжку, в якій вперше вміщено матеріали, досі ніде не друковані. Опрацьовані автором документи архівно-кримінальної справи висвітлюють життєвий шлях і незламну волю мужньої жінки, її глибокі національні почуття та любов до України. «Розділ „Оперативні повідомлення“ — це про людей, які оточували її, — зазначив укладач. — Чому б не розповісти широкому колу читачів, якою була доля родини Лесі Українки? Відома доля письменниці, але в неї ще були сестри, брати — що сталося з ними в радянські часи?» Василь Даниленко розповів про арешти, які занапастили родину письменниці, зокрема Ізидору Косач-Борисо­ву. Їй було 50 років, коли її за­арештували й відправили на лісоповал. «Страшна картина нелегких часів», — коротко означи­в В.Даниленко таборові дні Ізидор­и.

Окрім чималої кількості вперше опублікованих документів, книжка містить також добірку фотоматеріалів: зображення людей, із якими спілкувалася сестра Лесі Українки, документів, будинків, де мешкали сестри Косач...

Віра Агеєва наголосила, що цінність цієї книжки не стільки в тому, що вона дотична до Лесі Українки, скільки у відтворенні періоду 1920—1930-х років, про який лишилося дуже мало спогадів, щоденників. А офіційну історію найбільше спотворено саме за 1930-ті.

Заступник директора Інституту літератури НАНУ Сергій Гальченко роз­повів, що готує до друку спогади літературознавця Анатолія Костенка, який спілкувався з Ізидорою Косач-Борисовою. У Сергія Гальченка збереглися деякі її листи, передані йому А.Костенком, і він планує їх долучити до книжки спогадів.

Далі відбувалося обговорення книжки «Репресовані діячі УАПЦ (1921—1939)». Василь Даниленко зазначив, що свідчення збирали гуртом, тож було опрацьовано всі унікальні документи, які надійшли також з областей. Співупорядник Ірина Преловська зазначила щодо УАПЦ: «Упродовж ХХ століття під цією назвою виринало три церкви». У книжці йдеться про першу з них — 1921 року під проводом Василя Липківського. «Вона стала осередком тих, хто намагався зберегти не лише національну, а й релігійну ідентичність, — зазначила пані Ірина, розповівши також, що саме відомості про цю церкву стимулювали в 1989—1990 роках інтерес до релігійного відродження в Україні. — Спочатку доступ до архіву отримали родичі, потім уже дослідники». Вона розповіла, що у книжці опубліковано 86 справ — це дуже мало, проте то вже неабиякий внесок у збережен­ня пам’яті. Якщо брати географічний розріз, то найбільше автокефальний рух розгортався на Київщині та Полтавщині, також на Чернігівщині, частково Житомирщині та Вінниччині, а ще, як не дивно, в Одесі та Миколаєві.

Наступною в обговоренні була книжка «Українські дипломатичні представництва в Німеччині (1918—1922)». Подані у збірнику документи й матеріали розкривають становлення та функ­ціонування посольства України в Німеччині у 1918—1922 роках, взаємодію з іншими дипломатичними представництвами у країнах Європи, діяльність Військово-санітарної місії та місії Українського Червоного Хреста. Уперше опубліковані архівні документи висвітлюють українсько-німецькі відносини періоду Української революції, становлен­ня УНР, роль зовнішньополітичної служби та окремих дипломатів в обстоюванні політичних, економічних та культурних інтересів України на міжнародній арені. «Ми намагалися видати весь масив матеріалів, які знайшли в архівах. Усе одно доводилося відсіювати однотипні документи, чернетки, давати коментарі... А ті, які ніби другорядні, показують розмаїття діяльності посольства», — пояснив В.Даниленко, відповідаючи на запитання щодо матеріалів, які, здається, іноді не вписуються в контекст книжки. «Це найповніше на сьогодні видання», — додав упорядник.

Наостанок узяв слово Ігор Гирич та інші представники Інституту археографії, які підсумували сказане й підтвердили важливість презентованих книжок: «Архів СБУ є ключовим джерелом історії». Вони відзначили, що люди, про яких ідеться у презентованих книжках, були небезпечними для Росії, адже вони працювали проти системи, видавали газети, підтримували традиції. І справді, хіба цієї причини замало, щоб прагнути дізнатися про них більше?!


 

ТАКОЖ У НОМЕРІ:

Незабутні
Оксана ХОРОЗОВА
Мереживо загадкової прози С.1

Подія
Леонід РУСИЧ
Сьома Шевченкова світлиця

Літщоденник
Підготувала Тетяна ЗАГНІЙ С.2

Наша Спілка
Будьмо знайомі
Нові члени НСПУ

Премії
Олесь ГАНУЩАК
«Свій серед чужих…»

Щойно з друку
Василь ГОРБАТЮК
«Автограф» від подільських літераторів

Ужинок
Богдан СТАСЕНКО
Рятівний і єднальний сенс С.4

Погляд
Любов ЧУБ
Між євророзчаруванням
і постдемократією С.5

Новодруки
Василь ЛАТАНСЬКИЙ
Дев’ятнадцять письменників
під однією обкладинкою С.6

Наш родовід
Віталій КАРПЕНКО
Півстоліття з «Літературною Україною» С.7

Проза
Віталій СВАТОВЕЦЬ
Хрещена мати С.8-9

Архів dіаспори
Віктор МАЗАНИЙ
«Шевченкова ера» триває… С.9

Поезія
Михайло ШАЛАТА
Заграй на одній струні, новоявлений Паганіні… С.11

Втрати
Пам'яті Миколи Плав'юка

Зустрічі
Анна РАЩЕНКО
«А вони слухають Мову» С.13

Діалоги «ЛУ»
Олексій БОГДАНОВИЧ:
«Прагну створювати образи, що спонукали б до роздумів»

Вісті з Київщини С.15

Усміхнімося
Цікаві бувальщини з життя цікавої людини:
Євген Гребінка
Підготував Ігор АРТЕМЧУК

Наш календар С.16

нна НА

Де ви читаєте газету «ЛУ»?

(2196 голосів)

3.1%
9.8%
20%
36.2%
8.3%
22.7%
Loading...

Стежте за нами: