БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ
Автор Олександр ГАРАЧКОВСЬКИЙ   

У музеї Шевченка відбулося урочисте вручення Шевченківської премії

«Вогонь запеклих не пече», — цей рядок із «Гамалії» супроводжував нас у найтяжчі дні Майдану під час Революції Гідності», — зазначив Петро Порошенко у своїй традиційній промові під час церемонії вручення Шевченківських премій. «Боріться і поборете! Вам Бог помагає», — із цими рядками з «Кавказу» пішов у вічність перший герой Небесної Сотні Сергій Нігоян», — додав Президент

Першими за цикл документальних фільмів про Революцію Гідності нагородили учасників творчої команди «Вавілон’13». По нагороду вийшли одразу четверо — оператори та режисер Володимир Тихий. Серед усіх стрічок для автора найемоційнішою стала історія, яку він зняв на прохання свого друга — батька Героя Небесної Сотні Устима Голоднюка.

«Я взяв молодих людей, які були його ровесниками на той час. І просто почав із ними проходити їхній особистий досвід Майдану. Їх били, вони там стояли, вони мерзли, вони думали, вони вірили, вони зневірювалися. По суті, ми створили колективний портрет молодих українців на Майдані», — розповів Володимир Тихий.

На церемонію вручення кіномитці одягли футфолки із портретом колеги — кінорежисера та письменника Олега Сенцова, також лауреата Шевченківської премії, якого від травня 2014-го року незаконно утримують у російській в'язниці. Проти цього злочинного акта сьогодні протестує весь світовий кінематографічний істеблішмент.

Наступним високу нагороду отримав харківський художник-гравер Павло Маков за серію полотен «Втрачений рай». Його роботи вже багато років поспіль є окрасою провідних європейських бієнале і за шалені гроші продаються  на  аукціонах  «Сотбі».  2011-го  він почав створювати графічні ескізи дачного містечка під Харковом, яке мало стати прозорою метафорою відчудження та ізоляціонізму, особистого, відгородженого від зовнішнього світу раю «на шести сотках». У випадку Павла Макова мистецтво ще раз потвердило свою пророчу інвективу: коли художник закінчив серію картин — почалася російсько-українська війна…

Сам художник зазначив: «Це було сумним закінченням проекту, якого ніхто не передбачав. Навіть я, починаючи, все ж не очікував, що все це переллється у війну. Війну з ворогом, який зовсім поряд: від Харкова до кордону 25 кілометрів

…»

 

Анатоль ЛЕВИНСЬКИЙ

(ПРОДОВЖЕННЯ статті читайте в номері "ЛУ" на с. 1)


 

Стежте за нами: